Чи може маловоддя в Україні стати довгостроковою проблемою: пояснення Держводагентства

Фото: Getty Images

Впродовж останніх місяців маловоддя фіксують на багатьох річках України. На окремих ділянках через це навіть вводили тимчасові обмеження. Про це розповіли у бліц-інтерв'ю для РБК-Україна спеціалісти Державного агентства водних ресурсів України.

Чи загрожує маловоддя на річках водопостачанню

В цілому, за даними експертів, маловоддя на різних річках України "не означає, що дефіцит води автоматично виникне для всіх водокористувачів". Це пояснюється тим, що у разі погіршення ситуації Держводагентство встановлює тимчасові обмеження щодо водопостачання.

"У червні-вересні 2026 року ми тимчасово обмежували права водокористувачів задля недопущення надмірного вилучення води з поверхневих об'єктів", — розповіли громадянам.

Українцям нагадали, що ризик дефіциту води залежить не стільки від розташування населених пунктів, скільки від того:

• з якого водного басейну вони отримують воду;
• як вони використовують водні ресурси.

"Найбільш чутливими до тривалого зниження водності є системи, які залежать від поверхневих вод — річок та водосховищ", — констатували в Держводагентстві.

При цьому важливим залишається питання організації альтернативних схем питного водопостачання, яке належить до компетенції:

1. місцевого самоврядування;
2. підприємств водопостачання;
3. інших уповноважених на це суб'єктів.

Чи можна спрогнозувати дефіцит води в Україні

Щоб говорити про ті чи інші ймовірні сценарії щодо водності річок та водопостачання, необхідно мати довгострокові прогнози Українського гідрометеорологічного центру:

• як синоптичної ситуації;
• так і гідрологічної.

Адже "зміни клімату впливають на характер і розподіл опадів, що зумовлює нові тенденції у водному режимі регіону". "Їх немає", — повідомили у Держводагентстві.

Як саме впливає на водність українських річок погода

Якщо говорити про останні місяці, то маловоддя було зафіксоване:

1. на річці Прип'ять та її притоках (річках Стир, Стохід, Горинь, Случ, Уборть);
2. на річках суббасейну Середнього Дніпра (Ворскла, Трубіж, Рось, Сула, Удай);
3. на Західному Бузі;
4. на Південному Бузі;
5. на Дністрі та його притоках (Стрій, Сірет);
6. на річках Закарпаття (Латориця, Уж).

При цьому в Держводагентстві зауважили, що "низька водність для Карпатського регіону є нетиповим явищем, яке виникає дедалі частіше".

Українцям розповіли, що традиційно цей регіон характеризується:

• частими паводками;
• надлишком водних ресурсів.

Проте зміна клімату "є одним із факторів, що впливає на водний режим України":

1. опади змінюють свій характер та розподіл;
2. змінюється температурний режим;
3. змінюється тривалість періодів низької водності та маловоддя.

Чи може обміління річок стати довгостроковою проблемою

"Говорити про постійний дефіцит води для всієї України — некоректно", — повідомили у Держводагентстві.

Це пояснюється тим, що в цілому водозабезпеченість:

• відрізняється за басейнами та регіонами;
• залежить від гідрометеорологічних умов.

Водночас спеціалісти визнали, що "повторюваність періодів маловоддя підвищує потребу в адаптації системи управління водними ресурсами до змін клімату".

Йдеться, зокрема, про:

1. підвищення ефективності використання води;
2. зменшення втрат;
3. розвиток повторного та оборотного водопостачання;
4. належне планування водокористування;
5. врахування кліматичних ризиків.

Що відомо про Плани управління річковими басейнами

Важливими інструментами для покращення ситуації з водою в Україні є Плани управління річковими басейнами.

"У 2024-му уряд затвердив перший цикл ПУРБ, які визначають основні водно-екологічні проблеми, цілі та заходи, необхідні для досягнення доброго стану вод", — розповіли громадянам.

Уточнюється, що до основних проблем належать:

• забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами;
• гідроморфологічні зміни;
• зміна клімату.

Насамкінець у Держводагентстві повідомили, що важливим також є:

1. розвиток природоорієнтованих рішень;
2. збереження та відновлення територій, здатних утримувати воду;
3. міжсекторальна взаємодія у сфері управління водними ресурсами.

Карпова Рада
Журналист ATinform